сни мене обманюють


Сни мене обманюють
я не знаю правди
сни мені розказують
де я бути мав би
Continue reading

searching deceit | изменяю курс

And I here think sometimes – can leave this all and is simple live as usual mansome? Then all will be so simply and perfectly. Sometimes I reach simply a conclusion that in any case – both in religion and in antireligion
and in evolution and in general in all nobody knows truths and someone very clever has solved that this ignorance truths by humanity is possible very productively use in the purposes, speaking “here it, I have found it!” And all run to him in his hands and he has a power. The power. The power. But here the another one thought – “wait! but that is impossible to prove the truth – here I and I will create the truth too! And who will distinguish it?? Who will distinguish the truth from a lie??? After all anybody does not know it!” And he starts to tell the truth and other half of people run to him to listen to its truth which he “knows”. And the essence in that that the truth probably is not known by anybody in this world. It is not present in Here. And anybody never and did not find answers to questions “who we” “whence we” and similar. Proceeding from it I have come to a conclusion that I will not search any more for the truth never. I will search for a deceit. Because the truth is not given mankind.

—==—

а я вот думаю иногда – может оставить это всё и просто жить как обычный человег? тогда все будет так просто и прекрасно. иногда я дохожу просто вывода, что в любом случае – и в религии и в антирелигии и в эволюции и вообще во всем никто не знает правды и кто-то очень умный решил что это
незнание человечегом правды можно очень продуктивно исспользовать в своих целях, говоря “вот она, я ее нашел!” и все бегут к нему на встречу и у него появляется власть. власть. власть. но тут другому приходит в голову та же мысль -“а правду и так доказать невозможно – вот я и создам свою тоже
правду! а кто её различит?? кто различит правду от неправды??? ведь никто её не знает!” и он начинает говорить свою правду и другая половина людей бегут к нему слушать его правду, которую он “знает”. а суть в том что правду видимо не знает никто в этом мире. её сдесь нет. и никто никогда так и не находил ответы на вопросы “кто мы” “откуда мы” и тп. исходя из этого я пришел к выводу, что я больше не буду искать правду никогда. я буду искать обман. потому что правда человечеству с его “сознанием” не дана.
я не говорю об истине.

щось тут не так


то всьо якась пародія
то всьо брехня
то всьо неправда.
шукати винних годі бля.
то всьо херня..
в везінні моїм просто вада.
то вада просто в моїм серці,
то вада в вірі і душі;
в крові ж вогонь, який крадеться
тихенько, прямо до межі.
в очах страждання і журба,
а на обличчі посмішка завзята..
комусь здається – це “труба!”
та ні! це тільки лиш самий початок.
на складі зброї слово,
віра, справедливість,
любов, прощення,
пісня, пісня. так, і пісня,
про неудачніка, про я.

в той день


я стогну з горя
бо я сам біда
і я плачу з горя
радості нема
і не було ніколи
а чи буде хоч раз?
а зараз стогну з горя
хоча стогнать не час
я світла тут ніде не бачу
лиш сніг із кров”ю навкруги
а світло мусить буть гарячим
тай і тепла не чути, ги.
тай і врожаю не зібрав я
і скелю зрушити не зміг
я в темноті. я в самоті..я..
я навіть сам себе не переміг
а потім я шукав тут правду
знайшов зневірення й обман
я хто я є ніхто крім йАду
а не хрещений отаман
пізніше я шукав тут віру
її розбило по кускам
точніше віра ні причом тут
її тут ділять по грошам
вони проникли навіть в церкву
вони дурман – це все обман
щоб “помолитися”, ваш бог вам дасть перерву
та ліпше ми наробим ран
ми ліпше трохи повоюєм
із трупів зробимо бенкет
туди-сюди старанно попрацюєм
і райдужний получиться букет
букет з ненависті і злості
тут зависті і лицемірства сажень
а потім легко кинем кості
кому віддать його в той день
в той день ми всі візьмем свої букети
й прихопимо напівживих дітей
та він вам скаже – “не до мене йдете!
це аромат не світла а людей”.