цвіла калина


цвіла калина
в полі весною
під нею маньяк
зарив свою зброю
а з другого боку
сховав “під землею”
бандюга ті гроші
шо крав у людей
а метрів так з тридцять
від тої калини
в готовності міна
чека на людину
якщо покотитись
по полю в долину
побачиш там річку
й похилу хатину
живе в хаті бабця
і хліб випікає
до річки приходить
води набирає
там грядочку має
садить щось копає
простенька бабуся
сивіє-скучає
вона дещо знає
у серці тримає
одну сиву правду
та її не пізнають
ніхто не спитає
нікому й не треба
те що вона знає
забере до неба
вона пам”ятає
культуру як вбили
роздерли країну
ресурси пропили.
за те що старенька
рушник вишивала
в тюрму посадили
а сина забрали
вернулась додому
хатину ж розбили
все попротікало
сама заліпила
сина не шукала
немала вже сили
або розуміла
що сина..
і ще пам’ятає
як батько вусатий
що часто бувало (в світі)
ходив воювати
ходив на два роки
приходив на п”ятий
“щасливий у бога –
вмів правду шукати”.
спалили книжки
українські народні
заслали поетів
в далекі безодні
поети писали
“Вставай Україно!”
тому й засилали
по смерть до сибіру.
пройшло десь сторіччя
пройде скоро друге
хтось щось нагадає
а другий забуде
а третьому пофіг
четвертий не знає
а “москаль” україну
тихенько зжирає.
тихенько помалу
нема чо спішити
“Хахол гатофф сам
his Акраїну прапити :D”..

Leave a Reply