мій танець


закрутилась моя душа
у танцях
під дощем
на чужому подвір’ї
осіннім днем
у зимових очах
розкрутився світ
і зажатий в руках
минулого слід
засніжились в променях
сонячних променях
осінні дощі
і крутяться в танці
душі-паралельні мої
синхронізація шив
паралельних вселенних
у яких я себе залишив
на лицях незбагненних
цей танець
з’єднює поєднює в єдине
обранець
серця незбагненної людини.
вигнанець
світу планетарної общини
цей танець
провідник із вільної стежини.
закрутилось моє життя
в танцях
під дощем
на Земному подвір’ї
осіннім днем
і з-під вік вилітають
спогади забуті
впитуються в землю
де їм судилось бути
і відкриваю новий подих
а вітер щось шепоче в слід
він доганяє мої ночі
і моїх днів
зігнивший плід.
я протяну як крила руки свої
відсуну темну ширму зір
мій танець
забере мене з собою
і сонце знов освітить двір.

Leave a Reply