віки загублені в книжках


Віки загублені в книжках.
В них пам”ять є про наші мрії,
А ми загубленні в вікàх
Планети без надії.

Розсипались ми по стежках
І водить нас за руку вітер
Що утворився в берегах
свідомостей маленьких діток.

Так чистий розум дав нам шлях.
Ми виросли і свій обрали.
Пішли ним й загубились в снах
дітей, що шлях нам дàли.

Бувало, оберталися назад
І слізно бігли у минуле
Та не находили вже оченят
Якими ми колись збагнули.

І зупиняємось напівдорги
Й питаємося “де ми є?”
Вітер ж підхопить наші ноги
І понесе десь у своє.

Приходить старість – пишем книжки
Описуєм стежки в книжках
Опишем їх, а шлях до стежки??
Ми загубили у вікàх.

Leave a Reply